Директор Агенції ДПП прийняв участь у онлайн заході «Розвиток сучасної енергосистеми України: мікромеріжна, альтернативна, зелена та відновлювана енергетика»

Опубліковано: 02.03.2023
Категорія: Новини ДПП

28 лютого за підтримки Європейської Комісії, Європейської мережі підприємств (Enterprise Europe Network), Міністерства енергетики України, Міністерства закордонних справ України був організований онлайн захід «Розвиток сучасної енергосистеми України: мікромеріжна, альтернативна, зелена та відновлювана енергетика» в рамках Електроенергетичного форуму з пошуку партнерів для підтримки України.

Після неспровокованого та невиправданого вторгнення росії критична енергетична інфраструктура України зазнала значної шкоди. 

Інформаційно-інформаційний захід проведений з метою пошуку партнерів для підтримки України у відновленні/ реконструкції енергетичної системи найсучаснішим способом, використовуючи всі можливі ініціативи та програми ЄС, а також  з метою розширення співпраці між ЄС та українськими малими та середніми підприємствами (SMEs) в енергетичному секторі.

Вітальні слова та презентація Фаріда Сафарова, заступника Міністра енергетики України, були присвячені функціонуванню нової цифрової платформи «AidEnergy». Платформа створена за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у партнерстві з іншими донорами та міжнародними фінансовими організаціями

Платформа «AidEnergy» дозволяє Міністерству енергетики України створити централізований перелік потреб енергетичного сектору для всіх ключових енергетичних компаній та визначити донорів і реципієнтів, забезпечуючи таким чином прозору й упорядковану комунікацію. Тобто «AidEnergy» – це «єдине вікно» (онлайн-середовище) для прийому, погодження та розподілу гуманітарної допомоги серед постраждалих енергетичних компаній. Окрім нагальних надзвичайних потреб, співпраця з партнерами/донорами також включатиме підтримку, щоб допомогти визначити майбутні потреби та завчасно закуповувати обладнання для задоволення очікуваних майбутніх потреб.

На сьогоднішній день через платформу «AidEnergy» вже отримано

  • понад 5,3 тис. тонн допомоги з 30 країн,
  • ~ 15 000 запитів від понад 140 компаній,
  • збільшення вантажопотоку з жовтня на 240%.

Пан Тілль Штейнкамп, представляючи Генеральний директорат з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги в Європі, розповів про підтримку ЄС в Україні в енергетичному секторі та роботу Координаційного центру реагування на надзвичайні ситуації (англ. Emergency Response Coordination Centre, ERCC). 

В цілому через Механізм цивільного захисту Союзу (англ. Union Civil Protection Mechanism, UCPM) в Україну  вже доставлено понад 85 000 тонн допомоги в натуральній формі, включаючи енергетичне обладнання, продовольство, паливо, медичне приладдя, предмети житла, транспортні засоби та медичну евакуацію.

Зокрема в енергетичному секторі через UCPM відправлено або прямує в Україну 1730 генераторів електроенергії та понад 5 мільйонів одиниць енергетичного обладнання (у т.ч. трансформатори, автоматичні вимикачі, електропроводка та інше технічне обладнання, необхідне для ремонту та функціонування енергетичної інфраструктури).

У випадку, якщо компанії приватного сектору бажають пожертвувати енергетичні засоби, вони можуть звернутись до Секретаріату ЄС-Енергетичного співтовариства (англ. EU-Energy Community Secretariat, ECS), який допоможе підготувати конкретний перелік пропозицій і подати його через UCPM. Донори можуть звертатися за адресою: UkraineEmergencySupport@energy-community.org

Пані Марі-Терез Ріхтер-Кунерт, розповіла про Секретаріат Енергетичного Співтовариства (англ. Energy Community Secretariat), розташований у Відні, Австрія. Енергетичне співтовариство — міжнародна організація, членами якої є Україна та ЄС. Секретаріат виступає фідуціаром Фонду підтримки енергетики України (англ. Ukraine Energy Support Fund), а також посередником між донорами та українською владою.

Фонд енергетичної підтримки України було створено Міністерством енергетики України за погодженням з Європейською Комісією для протидії наслідкам російських атак, спрямованих на критичну енергетичну інфраструктуру. Фонд дає змогу урядам, міжнародним фінансовим інституціям і міжнародним організаціям, а також корпоративним донорам надавати фінансову підтримку зусиллям енергетичного сектору України усунути ці збитки та продовжити функціонування. Внески до Фонду використовуються для фінансування найбільш нагальних потреб українських енергетичних компаній, таких як обладнання, запасні частини та інші технічні предмети, а також паливо та послуги, необхідні для ремонту інфраструктури та підтримки енерго- та теплопостачання в Україні.

Пан Ешлі Ханзікер, директор із закупівель в Проекті енергетичної безпеки USAID, презентував проектні заходи з підтримки енергетичної системи України.

Проект енергетичної безпеки USAID працює над підвищенням енергетичної безпеки України шляхом вдосконалення енергетичної політики, правового та регуляторного середовища та збільшення постачання енергії для досягнення широкомасштабного стійкого економічного розвитку для підтримки української демократії. Проект закуповує товари за кошти USAID для допомоги Міністерству енергетики України та іншим бенефіціарам по всій Україні.

Пані Мартін Дісс з Європейської Комісії розповіла про Програму єдиного ринку (англ. Single Market Programme, SMP) та нові можливості для українських малих та середніх підприємств (SMEs).

Програма єдиного ринку (англ. Single Market Programme, SMP) – це програма фінансування ЄС, спрямована на те, щоб допомогти єдиному ринку повністю розкрити свій потенціал і забезпечити відновлення Європи після пандемії COVID-19. Завдяки юридичній визначеності, доступу до ринків і фінансових послуг, інвестиційним можливостям і доступу до фінансування єдиний ринок також є стартовим майданчиком і для українських малих та середніх підприємств (SMEs).

Пан Тарас Бойчук, голова Проектного офісу з розвитку державно-приватного партнерства в інфраструктурі “SPILNO” при Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України,  детально розповів про національні механізми відновлення України та ролі міністерства і Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яке буде відповідати за реалізацію проектів відбудови країни.

Пан Тарас Бойчук акцентував увагу слухачів на процесах консолідації джерел фінансування й фондування проектів з відновлення та розвитку інфраструктури та організації ефективного фінансового менеджменту шляхом залучення бюджетних коштів, коштів міжнародних фондів, донорів, страхового фонду, використовуючи різні елементи інвестиційної підтримки (зокрема, гранти, пільгові кредити, державні гарантії, міжнародні гарантії, страхування політичних ризиків, страхування умовних зобов’язань, пільгове надання земельних ділянок тощо). 

Пріоритезація та групування проектів може стосуватись

  • Відновлення критичної інфраструктури,
  • Відновлення вторинної інфраструктури,
  • Відновлення житлового фонду,
  • Відновлення соціальної інфраструктури,
  • Реконструкція / будівництво енергетичної інфраструктури,
  • Переміщення промислових об’єктів.

Щодо кожного проекту буде обрано найбільш ефективний механізм його реалізації, зокрема: 

  • закупівлі будівництва, 
  • закупівлі проектування й будівництва, 
  • закупівлі з фінансуванням (за моделлю «Design-Build-Finance» (DBF)), 
  • проекти ДПП з платою за експлуатаційну готовність (за моделлю «Design-Build-Finance-Operate-Maintain» (DBFOM)),
  • проекти концесії (за моделлю «Design-Build-Finance-Operate-Maintain» (DBFOM) з платежами від користувачів (споживачів)),
  • приватні проекти.

Пан Ніко Гачечиладзе, директор Агенції ДПП, в рамках заходу презентував роль державно-приватного партнерства у відновленні енергетики України представникам урядів європейських країн, представникам приватного сектору (потенційних приватних партнерів), а також представникам потенційних ініціаторів проектів ДПП з публічного сектору у сфері виробництва, розподілення, постачання, зберігання, накопичення електричної енергії.

Можливості для залучення значного фінансування у відновлення енергетики України в середньостроковій перспективі є обмеженими, тому залучення приватного капіталу може бути гарною альтернативою. 

Залучення приватного фінансування на умовах ДПП/концесії дозволяє перекласти відповідальність за об’єкт на приватного інвестора та вивільнити ресурси для виконання інших завдань, дозволяє реалізувати одразу декілька проектів та сплачувати за інфраструктуру пізніше – поступово і тільки після її введення в експлуатацію. 

Нещодавні зміни до бюджетного законодавства відкрили новий механізм залучення коштів на розвиток інфраструктури, який дає можливість державним партнерам брати довгострокові зобов’язання в рамках договорів ДПП. Це важливий крок для реалізації соціально значущих проектів, які найчастіше реалізуються за моделлю ДПП на основі доступності інфраструктури (англ. Availability based PPP model) з платежами за експлуатаційну готовність.

Процедура підготовки та реалізації проекту займає певний час але забезпечує якісною інфраструктурою чи послугами на 5-50 років. Водночас, наразі законопроектом №7508 пропонується спрощена та скорочена процедура для проектів відновлення. Скорочена процедура не передбачає розробки повноцінного ТЕО здійснення ДПП, оцінка проекту проводиться за спрощеними вимогами таопираючись на результати дослідження заінтересованості ринку й консультацій з потенційними інвесторами. Відбір приватного партнера відбувається на конкурсі за заздалегідь визначеними критеріями та вимогами до учасників. Під час реалізації проекту приватний партнер відповідає за будівництво та утримання якісної інфраструктури та повертає її в кінці строку договору.

Можливості ДПП у відновленні енергетики України включають проекти, що спрямовані на розбудову, модернізацію та розвиток енергетичної системи країни в середньостроковій перспективі, тобто не проекти швидкого реагування на надзвичайні ситуації. Наприклад, проекти залучення приватного фінансування на умовах ДПП в енергетичному секторі можуть охоплювати  

  • системи генерації та зберігання електроенергії, об’єднуючи генеруючі потужності з технологіями, які полегшують інтеграцію виробленої електроенергії в мережу (зберігання, високоманеврені потужності),
  • розподіл/постачання електричної енергії,
  • виробництво електроенергії та тепла з біометану/біогазу,
  • водневі електростанції.

Пані Ольга Шубіна, координатор консорціуму EEN Ukraine, презентувала мережу Enterprise Europe Network (EEN) та Платформу встановлення ділових контактів між ЄС та Україною (англ. EU-Ukraine Solidarity Lanes Business Matchmaking Platform).

Enterprise Europe Network (EEN) — найбільша у світі мережа підтримки малих та середніх підприємств з міжнародними амбіціями, яка має багаторічний досвід діяльності в бізнес-середовищах 60 країн світу. EEN дозволяє підприємствам впроваджувати інвестиції та розвиватися на міжнародному рівні переймаючи досвід та практики партнерів, отримуючи поради експертів для зростання на ринку, а також підтримку бізнес-інновацій, їх поширення та популяризацію на міжнародній арені.

Запущена Європейською Комісією та керована Enterprise Europe Network, Платформа встановлення ділових контактів між ЄС та Україною (англ. EU-Ukraine Solidarity Lanes Business Matchmaking Platform) має на меті швидко об’єднати бізнес ЄС та України, щоб вони могли знайти прагматичні рішення щодо експорту.

В рамках другої сесії заходу представники компаній з енергетичного сектору поділилися своїм досвідом і передовими практиками в наступних сферах:

  • енергосистема мікромереж,
  • когенерація,
  • альтернативна енергетика,
  • відновлювальна енергія,
  • зелені технології,
  • мережі теплопостачання.

Відеозапис ОНЛАЙН заходу доступний на Youtube каналі EEN Україна: