10 червня відбулась онлайн-конференція робочої групи Туреччина-Україна щодо ДПП.
В конференції взяли участь представники центральних органів виконавчої влади України, включаючи представників Міністерства економіки України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства фінансів України, Міністерства закордонних справ України, Кабінету Міністрів України та Міністерства цифрової трансформації України. З боку Турецької Республіки були присутні представники Міністерств охорони здоров’я та торгівлі Турецької Республіки, представники Турецької спілки підрядників, Турецької асоціації інженерів та архітекторів, департаменту стратегії та бюджету при Президентові Турецької Республіки, будівельної групи YDA, та Агентства зовнішньоекономічних відносин. Також були присутні представники посольств.
Під час конференції турецька сторона висвітлила наступні важливі питання:
- процес розробки програми ДПП в сфері охорони здоров’я: у 2002 році Уряд Туреччини оголосив «Невідкладний план дій» у рамках ініціативи «Здоров’я для всіх» і 2003 року Уряд Туреччини ініціював «Програму трансформації сектори охорони здоров’я», в рамках якої розпочато програму інвестицій у ДПП.
- особливості законодавчого регулювання ДПП, зокрема в сфері охорони здоров’я, які найбільш суттєві зміни в законодавстві в сфері охорони здоров’я були здійснені у зв’язку із реалізацією проектів ДПП та які ключові законодавчі рішення стали основними факторами привабливості для іноземних інвесторів в галузі охорони здоров’я. Так, заклади охорони здоров’я можуть будуватися в рамках ДПП згідно із Законом № 6428 (2013) про будівництво та реконструкцію закладів охорони здоров’я та закупівлю послуг, що встановлює ключові умови та норми. Проекти мають розроблятися на об’єктах державної власності. Водночас договори ДПП є об’єктами приватного права. Протягом 2010-2014: були присуджені проекти ДПП, всі вони успішно досягли фінансового закриття. Всі ґрунтувались на стандартній формі контракту ДПП, складеного на базі законодавства про ДПП.
- особливості різних моделей ДПП (інфраструктурні, сервісні або інтегровані) в сфері охорони здоров’я, та фактори успіху при їх реалізації. У Туреччині поширена частково інтегрована модель ДПП, коли приватний партнер (зазвичай це консорціум будівельних компаній/постачальників обладнання, партнерів з технічного обслуговування, провайдерів допоміжних медичних послуг, інвестиційних фондів) здійснює проектування, фінансування, будівництво, обслуговування медичного закладу, керує та контролює діяльність допоміжних послуг та обслуговуючого персоналу. Послуги, які надає приватний партнер, – це «тверді послуги» (обслуговування будівель і споруд, технічне обслуговування, управління комунальними послугами, послуги благоустрою та озеленення територій та ін.), «м’які послуги» (послуги паркування, прибирання, охорони, пральні, забезпечення харчуванням, управління відходами, послуги HIMS (інформаційно-комунікаційні технології в охороні здоров’я)), «медичні допоміжні послуги» (лабораторні послуги, послуги візуалізації, стерилізації та дезінфекції, реабілітації). Державний партнер встановлює функціональні вимоги і технічні характеристики, керує та контролює діяльність основного медичного персоналу та здійснює платежі за експлуатаційну готовність об’єктів інфраструктури після введення об’єкта в експлуатацію та платежі за послуги. Платіж за експлуатаційну готовність встановлюється в розмірі, щоб покрити вартість фінансування та інші витрати на фінансування проекту. Платіж за послуги встановлюється в розмірі, щоб покрити операційні витрати по проекту, включно з життєвим циклом, твердими, м’якими та медичними допоміжними послугами.
- переваги проектів ДПП, у порівнянні з класичною моделлю державних закупівель. Серед переваг проектів ДПП було відзначено швидкість фази будівництва та/або реконструкції, що обумовлене високим рівнем вмотивованості приватного сектору ввести об’єкт в експлуатацію якомога оперативніше;
- особливості розподілу ризиків між державним та приватним сектором на різних етапах реалізації проектів ДПП. Так більшість ризиків пов’язаних з будівництвом та експлуатацією належить приватному сектору. Деякі з ризиків, в тому числі технологічні та пов’язані з надзвичайними ситуаціями, розподіляються між обома партнерами;
- життєвий цикл проектів ДПП у Туреччині від ініціації й планування до реалізації й управління договором;
- особливості в проведенні тендеру на відбір приватного партнера в Туреччині порівняно із загальною міжнародною практикою. Так в Туреччині відбір приватного партнера здійснюється через багатокроковий тендерний механізм із застосуванням переговорного процесу (складання короткого списку з проведенням переговорів або метод «найкращої і остаточної пропозиції» (Best and Final Offer – BAFO).
В цілому тендер включає наступні етапи:
– прекваліфікація,
– подача початкової та остаточної пропозиції (претенденти подають свої технічні та фінансові пропозиції; потім претендентів ранжують відповідно до їх первинних пропозицій, з процесу оцінки конкурсних пропозицій вибираються два кандидата (на основі принципу «пройдено / не пройдене» для технічної пропозиції і найнижчого пропозиції за ціною); після переговорів двох відібраних кандидатів запрошують надати остаточну пропозицію BAFO),
– аукціон та оголошення переможця (претенденти, що увійшли до короткого списку, роблять змагаються один з одним у рамках Голландського аукціону; перевага надається пропозиції, яка зазначає найменший платіж за експлуатаційну готовність та послуги; потім тендерний комітет запрошує претендента з найкращою пропозицією на фінальний раунд і оголошує переможця),
– підписання договору (договір підписується між проєктною компанією та МОЗ, після того як найкращий претендент створить проєктну компанію та подасть гарантію виконання зобов’язань за проектом).
Водночас, слід зазначити, що такий підхід вимагає значно більше часу і ресурсів у всіх сторін.
Особливу увагу під час конференції було приділено питанню контролю якості надання послуг приватними партнерами. Так наприклад, у випадку побудови лікарень за механізмом ДПП, є 6 типів послуг, що є обов’язковими та 12, що є опційними. Всі послуги чітко прописані в договорі ДПП разом із параметрами результативності та правилами вимірювання і обрахунку. Якість цих 18 типів послуг контролюється за понад 600 параметрів та ключових показників результативності (KPI). Кожен ключовий показник результативності вказується із строком реагування та внесення змін. Якщо проблема не вирішується у встановлений період часу, провайдер послуг отримує штрафні бали та матеріальний штраф. Стягнення за недоліки в послугах, сплачуються щомісяця, водночас їх максимальна сума не може перевищувати 20% від відповідного платежу за послуги станом на кожну дату розрахунку. Система «Технічної підтримки» автоматично вимірює результативність та нараховує штрафи, залежно від обставин. Також планується використання штучного інтелекту для здійснення моніторингу.
Під час конференції у сторони обговорили запитання, що виникли в ході заходу. Завершилась подія запрошенням турецькою стороною представників України до Туреччини пізніше цього року для більш детального ознайомлення з особливостями застосування механізму ДПП у Турецькій Республіці та для ознайомлення з лікарнями, побудованими на засадах ДПП.