Продуктивний початок 2022 року в частині систематизації й гармонізації законодавства України у сфері ДПП

Опубліковано: 04.02.2022
Категорія: Новини ДПП

2 лютого 2022 року затверджені зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 950. Метою цих змін є уточнення механізму залучення на конкурсних засадах радників для надання послуг з підготовки проекту, що здійснюється на умовах концесії, критеріїв відбору таких радників, передбачених Порядком залучення радників для підготовки проекту, що здійснюється на умовах концесії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 950.

Здебільшого зміни доповнюють та конкретизують положення Порядку, що стосуються оцінки тендерних пропозицій учасників процедури відбору в частині оцінки критерію якості надання послуг, а саме наявності та відповідного рівня професійної і технічної кваліфікації працівників учасника.

Зокрема ці зміни стосуються:

🔹 коефіцієнту оцінки кожного працівника,

🔹 підкритеріїв оцінки досвіду відповідного працівника учасника та/або його субпідрядників/співвиконавців окремої кваліфікації,

🔹 формули значення сумарної оцінки досвіду відповідного працівника окремої кваліфікації, якого передбачається залучити до виконання договору про надання послуг радника відповідно до пропозиції учасника, за всіма підкритеріями, які визначив замовник в тендерній документації,

🔹 формули значення тендерної пропозиції учасника, яка оцінюється за критерієм якості надання послуг, а саме наявності та відповідного рівня професійної і технічної кваліфікації працівників учасника;

🔹 формули оцінки критерію якості надання послуг та формули оцінки тендерних пропозицій учасників за всіма критеріями якості надання послуг;

🔹 формули приведеної ціни пропозиції з урахуванням коефіцієнтів впливу критеріїв якості надання послуг.

31 січня 2022 року зареєстрований наказ Міністерства економіки України від 14 грудня 2021 року № 1067 «Про затвердження Методики аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства».

Ця Методика визначає загальні засади проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства (у відповідності до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про державно-приватне партнерство» та п.12 Порядку проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства).

Нова Методика деталізує понятійно-категоріальний апарат в сфері державно-приватного партнерства та містить

✔️ всеохоплюючі рекомендації щодо змісту концептуальної записки здійснення ДПП та досліджень, здійснення яких є необхідним для її якісної підготовки (Додаток 1 до Методики), а також рекомендації щодо аналізу концептуальної записки й обґрунтованості рішення про доцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування здійснення ДПП.

В цілому аналіз концептуальної записки та позиція Мінекономіки, Мінфіну та центрального органу виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності (у разі коли такий орган не є ініціатором підготовки пропозиції) має ґрунтуватись на аналізі й висновках щодо того:
чи проект відповідає стратегічним напрямам розвитку
       - проблеми, які мають бути розв’язані внаслідок реалізації проекту, або потреби, які  мають задовольнятися внаслідок реалізації проекту чітко сформульовані та зрозумілі;
       - цілі проекту узгоджуються з  цілями та пріоритетами державних, галузевих або  місцевих програм та відповідають Цілям сталого розвитку України, беручи до уваги Методологію ЄЕК ООН оцінки державно-приватного партнерства на благо людей в інтересах досягнення Цілей сталого розвитку;
чи проект є економічно доцільним та може бути реалізований на умовах ДПП
       - запропоновані технічні рішення та результативні показники є адекватними з огляду на проблеми, які існують;
       - вигоди проекту для суспільства є вищими, ніж економічні витрати на його реалізацію (прим. чи демонструють економічну доцільність показники ENPV, EIRR, розраховані за результатами аналізу витрат і вигод – англ. Cost Benefit Analysis);
       - передбачувані в рамках проекту витрати є прийнятними та обґрунтованими у порівнянні з подібними проектами, що були реалізовані в Україні або інших країнах світу;
       - існуючий та прогнозований попит на товари (роботи, послуги),  що надаватимуться в рамках проекту, є обґрунтованим (попередньо);
       - потенційні ризики та заходи для їх мінімізації/пом’якшення у  реалізації проекту визначені, включаючи орієнтовні етапи їх здійснення;
чи проект є потенційно комерційно здійсненним у разі його реалізації на умовах ДПП
       - потенційний приватний партнер може бути заінтересований у реалізації проекту, що підтверджується  результатами фінансового аналізу та попередньої оцінки ризиків;
       - проект демонструє можливості отримання очікуваного потенційним приватним партнером прибутку з урахуванням середніх показників прибутковості інвестицій у відповідній галузі;
чи проект демонструє бюджетну здійсненність та цінову доступність
       - проект є прийнятним з точки зору бюджетних обмежень для органів державної влади (органів місцевого самоврядування) у випадку, якщо для його реалізації надаватиметься державна підтримка, та
       - товари (роботи, послуги), що вироблятимуться (виконуватимуться, надаватимуться) в рамках проєкту, є доступними для користувачів (споживачів), враховуючи їх платоспроможність (у випадку концесії);
чи забезпечує запропонований механізм реалізації проекту найбільш ефективне використання коштів
       - рівень ефективності використання коштів при реалізації проекту на умовах ДПП дозволяє обґрунтувати більш високі витрати на підготовку проекту у порівнянні з альтернативними варіантами реалізації проекту;
       - проект може бути привабливим для потенційних приватних партнерів, що забезпечить наявність попиту та більш високий рівень конкуренції під час проведення конкурсу;
       - у проекті визначено показники результативності та їх значення, які мають бути досягнуті в рамках його реалізації;
       - доходи проекту базуються на прогнозі попиту на товари (роботи, послуги), що надаватимуться в рамках проекту (з урахуванням оцінки платоспроможного попиту та оцінки його цінової еластичності) та / або показниках результативності;
       - надані достатні обґрунтування, що дають змогу попередньо підтримати потенційну придатність механізму ДПП для реалізації проекту та запропонувати варіант ДПП (концесії) як кращу альтернативу;
       - запропонована форма здійснення ДПП є прийнятною та реалістичною;
ризики реалізації проекту ідентифіковані, попередньо оцінені та розподілені за допомогою ефективних планів щодо мінімізації ризиків.

✔️ всеохоплюючі рекомендації щодо змісту техніко-економічного обґрунтування здійснення ДПП та досліджень, оцінок, фінансового моделювання, здійснення яких є необхідним для його якісної підготовки (Додатки 2 і 3 до Методики), а також визначає загальні засади проведення аналізу ефективності здійснення ДПП.

Аналіз ефективності проводиться на підставі пропозиції шляхом:
детального обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення ДПП за результатами аналізу:
    ⚬ економічних та фінансових показників фінансової моделі здійснення ДПП, враховуючи:
       - економічний вплив/наслідки реалізації проект (проект повинен продемонструвати позитивні результати для суспільства в цілому (вигоди реалізації проекту для суспільства повинні перевищувати витрати на його реалізацію), що повинно бути підтверджено економічною чистою приведеною вартістю (ENPV), коефіцієнтом вигід до витрат (BCR) та економічною нормою доходності (EIRR), визначеними під час аналізу вигід та витрат, методичні рекомендації щодо проведення якого наведено у Додатку 4 до Методики, і аналізу чутливості при тестуванні різних припущень щодо реалізації проекту з урахуванням їх можливих наслідків);
       - фінансові аспекти (проект повинен бути фінансово життєздатним, тобто бути комерційно здійсненним з точки зору кредитних установ і потенційних приватних партнерів (дет. про дослідження заінтересованості ринку та консультації з потенційними інвесторами – у Додатку 7 до Методики), що повинно бути продемонстровано фінансовими показниками (коефіцієнт покриття боргу (DSCR), фінансова чиста приведена вартість проекту (FNPV) та чиста приведена вартість власного капіталу потенційного приватного партнера, фінансова внутрішня норма прибутку (FIRR) та внутрішня норма прибутку власного капіталу потенційного приватного партнера), та/або у разі коли проект не є фінансово самодостатнім (проект, який неможливо фінансово здійснити виключно на основі платежів користувачів або потребує підвищення комерційної привабливості, зокрема шляхом надання державної підтримки) – повинні бути розглянуті різні альтернативи державної підтримки, включаючи платежі за експлуатаційну готовність, та визначений обґрунтований її розмір з урахуванням визначення розміру державної підтримки відповідно до методичних рекомендацій, наведених у Додатку 5 до Методики, доведена бюджетна здійсненність проекту);
    ⚬ соціальних наслідків здійснення ДПП, зокрема підвищення якості послуг та рівня забезпечення попиту товарами (роботами, послугами);
    ⚬ екологічних наслідків здійснення ДПП з урахуванням можливого негативного впливу на довкілля (проект повинен демонструвати позитивний соціальний та екологічний вплив на суспільство та/або у разі негативного впливу повинні бути заплановані заходи щодо усунення негативних наслідків);
обґрунтування вищої ефективності проекту із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проекту без такого залучення.
       - результати оцінки ефективності повинні демонструвати вищу ефективність реалізації проекту із залученням приватного партнера (більшу чисту приведену вартість (NPV) та/або вищі нефінансові переваги проекту, порівняно з іншими альтернативними варіантами, у тому числі з варіантом реалізації проекту шляхом публічних закупівель (без участі приватного партнера)) з урахуванням порівняльного аналізу ефективності проекту із залученням приватного партнера та реалізації проекту без такого залучення, який проводиться відповідно до методичних рекомендацій, наведених у Додатку 6 до Методики;
виявлення видів ризиків здійснення ДПП, їх оцінки та визначення форми управління ризиками, зокрема виявлені усі ризики та проведено аналіз чутливості проекту до суттєвих ризиків. Окрім цього, представлена стратегія пом’якшення виявлених ризиків та план управління ризиками дозволяють зменшити ймовірність їх виникнення та/або мінімізувати наслідки їх виникнення до рівня, прийнятного для реалізації проекту;
визначення форми здійснення ДПП
       - за результатами аналізу можливих альтернативних варіантів розв’язання зазначених проблем та на основі обґрунтування вищої ефективності проекту, у разі його реалізації на умовах ДПП порівняно з його реалізацією без такого залучення, здійснюється вибір форми ДПП відповідно до Закону України “Про державно-приватне партнерство”;
визначення соціально-економічних та екологічних перспектив після закінчення дії договору, укладеного в рамках ДПП.
оцінені масштаби соціально-економічного та екологічного впливу проекту після закінчення строку дії договору ДПП, результати такого впливу на вигодоотримувачів, продемонстрована сталість результатів проекту, а також надані рекомендації щодо мінімізації можливого негативного соціально-економічного та екологічного впливу проекту після закінчення строку дії договору ДПП.

✔️методичні рекомендації щодо здійснення окремих досліджень, оцінок, необхідних для якісної підготовки пропозиції про здійснення ДПП з врахуванням кращих передових практик та інструментів, зокрема щодо

  - проведення Аналізу вигід та витрат (англ. Cost Benefit Analysis), який дозволяє оцінити співвідношення вигід та витрат в процесі здійснення проекту, що здійснюється на умовах ДПП, зважаючи на те, що вигоди для суспільства повинні бути вищими, ніж витрати (втрати, негативні наслідки) для суспільства (Додаток 4 до Методики);

  - визначення структури платежів в договорах, укладених в рамках ДПП, підстав для державної підтримки здійснення ДПП, у тому числі плати за експлуатаційну готовність, визначення складових плати за експлуатаційну готовність та розрахунку платежів за експлуатаційну готовність (Додаток 5 до Методики);

  - проведення порівняльного аналізу ефективності проекту із залученням приватного партнера та реалізації проекту без такого залучення (шляхом публічної закупівлі, закупівлі з залученням кредитного фінансування під державні гарантії тощо) за кількісними показниками  (англ. Value-for-Money (VfM) – додаткова вартість від реалізації проекту на умовах державно-приватного партнерства) та якісними там, де неможливо визначити кількісні показники (Додаток 6 до Методики);

  - проведення дослідження заінтересованості ринку та консультацій з потенційними інвесторами на різних етапах життєвого циклу проекту ДПП та взаємодії з кредиторами (комерційними банками, міжнародними фінансовими організаціями, багатосторонніми банками розвитку тощо), які можуть запропонувати фінансування для проекту. Такі консультації мають на меті перевірку життєздатності проекту з точки зору приватного сектора в тому сенсі, що це дозволить залучити потенційних учасників конкурсу і, таким чином, досягнути задовільних результатів конкурсу. Таке дослідження ринку також допомагає довести до відома приватного сектора інформацію про статус та суть проекту, що дозволяє заінтересованим потенційним інвесторам почати підготовку до майбутнього конкурсу (підвищиться рівень конкуренції) (Додаток 7 до Методики).

26 січня 2022 року Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні (протокол № 114) розглянув питання щодо підготовки до другого читання законопроекту № 5090 “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів”. За підсумками розгляду даного питання ухвалено рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України № 5090, прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту.

Нагадаємо, що метою законопроекту є запуск повноцінного функціонування механізму ДПП (концесії) шляхом забезпечення практичного застосування норм Законів України «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесію» та надання приватним партерам (концесіонерам) гарантій у виконанні державою довгострокових зобов’язань у сфері ДПП, зокрема, в частині надання державної підтримки здійснення ДПП.