Відбувся воркшоп на тему «Сектор поводження з твердими побутовими відходами та можливості державно-приватного партнерства»

9 лютого відбувся віртуальний воркшоп на тему «Сектор поводження з твердими побутовими відходами та можливості державно-приватного партнерства», організований Агенцією ДПП спільно з Мінекономіки за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та Консультативного комітету з державно-приватних інфраструктурних проектів (PPIAF) з метою розвитку механізму ДПП в секторі поводження з твердими побутовими відходами та підвищення інституційної спроможності ініціаторів проектів ДПП з публічного сектора.

Воркшоп відкрили Олександр Грибан, Заступник міністра економіки України, та Бернар Атлан, Головний спеціаліст з інвестицій Міжнародної фінансової корпорації (IFC).

Заступник міністра зазначив, що

“Питання поводження з відходами, включаючи переробку та перетворення відходів на енергію, є надзвичайно важливим для України в цілому. Наша країна знаходиться на початку шляху побудови цілісної системи поводження з відходами. Ми повинні зосередитися на впровадженні стратегічного підходу до планування конкретних проектів з переробки, компостування та перетворення відходів в енергію.

Оскільки єдиною перевіреною альтернативою захороненню матеріалів, які не підлягають переробці, є перетворення відходів на енергію, тому утилізація відходів має стати частиною заходів зі сприяння становленню економіки замкнутого циклу. Така концепція  базується на перепрофілюванні матеріалів, їх повторному використанні та створенні нових циклів, які забезпечать сталий розвиток економіки України.

Впевнений, що практичні приклади, презентовані експертами IFC  в рамках даного воркшопу, сприятимуть започаткуванню нових проектів державно-приватного партнерства в Україні, які будуть частиною цілісної стратегії поводження з відходами”

Перша частина воркшопу була присвячена питанням розвитку та фінансування систем поводження з відходами в Україні. В якості ключового доповідача виступив П’єр Касабонне, старший операційний спеціаліст Міжнародної фінансової корпорації (IFC).

П’єр Касабонне зазначив, що темпи виробництва сміття зростають разом з темпами узбанізації, на що, в свою чергу, впливає ріст ВВП в країні. При цьому, частка органічних відходів, як правило, зменшується і утилізація відходів стає дедалі складнішою, оскільки відходи починають містити більше електроніки, пластику, важких металів/хімічних речовин та пакування/тари.

Спеціаліст Міжнародної фінансової корпорації (IFC) висвітлив результати аналізу поточної та прогнозованої ситуації в Україні. Так, наприклад, не дивлячись на те, що прогнозованим є зменшення кількості населення, рівень урбанізації, за прогнозами, зросте з 70% до 73% до 2050 року. Наразі утворюється близько 10 млн. тонн ТПВ на рік, а до 2030 ця цифра зросте до 13,5 млн. В Україні діє лише 31 сміттєсортувальна лінія (місто Київ та 14 областей), при цьому тільки 6% відходів піддаються вторинній переробці і не потрапляють на полігон. З існуючих близько 5 500 полігонів 30% не відповідають стандартам екологічної безпеки та 99% не задовольняють європейським стандартам. Також, за деякими оцінками, існує більше 27 000 неофіційних сміттєзвалищ.

П’єр Касабонне також висвітлив ключові моменти розвитку українського законодавства у секторі поводження з твердими побутовими відходами. Так,

• у 2014 році затверджено Угоду про асоціацію України з ЄС, в якій висловлено намір України задовольнити стандарти ЄС, в тому числі директиви ЄС про відходи;
• 2017 році затверджено Національну стратегію поводження з відходами до 2030, в якій описаний план створення регіональних центрів утилізації відходів, впровадження принципів циркулярної економіки, розширеної відповідальності виробника (EPR), збільшення обсягів переробки та ієрархії управління відходами;
• у 2019 році затверджено Національний план управління відходами до 2030 р., у якому визначено цільові показники для кожного виду відходів, розроблено регіональні плани управління відходами та заплановано будівництво регіональних сортувальних заводів та полігонів для небезпечних відходів;
• у липні 2021 року у першому читанні в Парламенті був прийнятий новий «рамковий» проект Закону України «Про управління відходами» (№ 2207-1-д від 04.06.2020), який деталізує середньо- та довгострокові цілі щодо вторинного використання/утилізації твердих побутових відходів (далі – ТПВ).

Цю інформацію доповнила Олена Колтик, директор Департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, розповівши учасникам, що наразі проект Закону України «Про управління відходами» № 2207-1-д  готується до другого читання. Очікується, що прийняття законопроекту відкриє кордони для інвесторів, дозволить розробити регіональні плани поводження з відходами.

П’єр Касабонне підсумував, що цілі України в даному секторі до 2030 р. включають зменшення залежності від розміщення на полігонах; покращення повторного використання, переробки та вилучення цінних ресурсів; досягнення відповідності з нормами ЄС; створення інтегрованої системи управління ТПВ  за участі приватного сектору.

Серед основних викликів сектору ТПВ в Україні варто виділити:

• прогалини в законодавстві, застосуванні та забезпеченні виконання;
• неефективні економічні інструменти: низькі тарифи та відсутність стимулів для ефективного управління відходами;
• відсутність спланованого, інтегрованого та регіонального підходу до ТПВ, що узгоджувався б з ієрархією відходів;
• відсутність системи розширеної відповідальності виробника (EPR) гальмує поширення вторинної переробки відходів та розвиток циркулярної економіки;
• велику кількість полігонів/звалищ, що не відповідають стандартам.

Також експерт висвітлив особливості різних варіантів/рішень щодо управління ТПВ в ланцюгу створення доданої вартості в секторі поводження з ТПВ:

Він зазначив, що Міжнародна фінансова корпорація (IFC) є гнучкою і дуже зацікавлена в співпраці з містами і компаніями, щоб дослідити потенційні можливості вздовж всього ланцюга створення вартості в управлінні ТПВ в країнах, що розвиваються. Досвід Міжнародної фінансової корпорації (IFC) включає допомогу у плануванні управління ТПВ, у рішеннях щодо їх збору та вивезення, сортування та переробки (вторинної переробки/компостування), у рішеннях щодо перетворення відходів на енергію, а також рішеннях щодо розміщення ТПВ на полігонах, продажу/утилізації цінних матеріалів, компостування, виробництва та реалізації палива з відходів (RDF), золошлакових відходів при спалюванні відходів в процесах перетворення відходів на енергію (англ. Waste-to-Energy; WTE).

До вже добре відпрацьованих технологій належать полігони, сміттєсортувальні комплекси (MRFs), теплова переробка (вироблення енергії за допомогою спалення відходів (WTE)), біологічна обробка (анаеробне зброджування, компостування, МБО) та вироблення палива з відходів (RDF). До новітніх технологій належать піроліз, газифікація, плазмова газифікація, перетворення хімічної енергії на теплову та вироблення теплової енергії в процесі ферментації, а також хімічний рециклінг пластику. Водночас експерт зазначив, що перевагу ватро надавати перевіреним технологіям.

Крім того, експерт підкреслив, що конкретне й деталізоване технологічне рішення для проектів, що реалізуватимуться на умовах ДПП, має бути запропоноване саме приватним партнером (інвестором), оскільки досвідчений інвестор зацікавлений в комерційній здійсненності пропонованої бізнес моделі з врахуванням особливостей конкретного ринку та оптимізації витрат протягом життєвого циклу проекту.

До критеріїв відбору проектів Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) належать:

❖ Перевіреність технології (обрана технологія для проекту з управління відходами повинна функціонувати десь у світі в комерційному масштабі);

❖ Досвідченість інвесторів (навіть якщо інвестор заходить на новий географічний ринок, він повинен мати достатній прямий досвід функціонування в секторі деінде);

❖ Модель прибутковості (повинна бути ясність щодо моделі доходу від бізнесу та як доходи покриватимуть усі очікувані витрати протягом усього життєвого циклу проекту);

❖ Джерело відходів (договором, укладеним в рамках ДПП, має бути гарантований мінімальний рівень постачання відходів із визначенням джерела);

❖ Привабливість інвестиційної структури (структура проекту має враховувати той факт, що кредити можуть виплачуватися протягом довгого строку, отже ризик має бути покладений на найбільш відповідну сторону (із відповідними гарантіями), щоб таким чином зменшити ризик кредиторів) та

❖ Регулювання (має існувати адекватне нормативне регулювання, яке б підтримувало обрану бізнес-модель).

В цілому П’єр Касабонне зазначив, що Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підтримує українські міста фінансуванням, доповненим спеціальними консультативними послугами, для впровадження масштабованих моделей розвитку міської інфраструктури, через сприяння оптимальному використанню технологій, скороченню витрат та реалізації заходів з оптимізації, покращення фінансової сталості та збереження ролі приватного сектора.

Друга частина заходу була присвячена міжнародному досвіду. Нікола Михайлович,  спеціаліст з інвестицій Інфраструктури Європи та Центральної Азії (ECA) Міжнародної фінансової корпорації (IFC), розповів учасникам воркшопу про проект ДПП з перетворення відходів в енергію у Белграді (Сербія).

Проект був результатом багаторічної роботи команди консультативних послуг Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Групи Світового банку в сфері ДПП та реформи галузі. Є одним із перших масштабних інвестиційно привабливих проектів з вироблення  енергії з відходів (англ. Waste-to-Energy; WTE) за участі приватного сектору на ринках, що формуються.

В рамках проекту приватний партнер повинен був спроектувати, побудувати, профінансувати та експлуатувати протягом 25 років, а по закінченні цього терміну передати державному партнеру (Місту):

1. Побудований з «нуля» завод з вироблення енергії з відходів, що виробляє теплову енергію для централізованого опалення та електрику;
2. Новий санітарний полігон для ТПВ та інертних відходів;
3. Завод вторинної переробки відходів будівництва і зносу (DCW), та території для їх  зберігання;
4. Завод з очищення фільтрату,
5. Завод з виробництва електроенергії зі звалищного газу ~3 МВт (закривши та здійснивши реабілітацію існуючого полігону).

Вся діяльність зі збору, вивезення, сортування та вторинної переробки ТПВ залишається за комунальним підприємством міста Белград.

Фаза підготовки проекту включала:

 ? Стратегічну оцінку

  ⫸ Оцінили стратегію Міста щодо управління відходами (План управління відходами Міста)

  ⫸ Визначили загальні цілі (планові показники щодо обсягу відходів, що має відводитися від полігону, потрапляти на рекуперацію та вторинну переробку)

 ? Аналіз законодавчо-нормативної бази

  ⫸ Переглянули застосовні правові документи з метою визначення нормативної бази для реалізації проекту

  ⫸ Визначили потреби у внесенні змін до законодавства

 ? Технічний аналіз та аналіз комерційної здійсненності

  ⫸ Підготували прогнози по потокам відходів (обсяги та вміст); оцінили інвестиційні потреби в інфраструктуру

  ⫸ Встановили стандарти діяльності та оцінили операційні витрати; визначили та оцінили потоки доходів

  ⫸ Визначили екологічні й соціальні ризики та розробили заходи з їх мінімізації

  ⫸ Оцінили зацікавленість потенційних інвесторів

 ? Фінансовий аналіз

  ⫸ Підготували фінансову модель, використовуючи прогнозні дані щодо обсягів відходів, витрат та доходів

  ⫸ Оцінили вплив від різних структур та джерел фінансування

 ? Структура проекту ДПП

  ⫸ Рекомендували інвестиційно привабливу структуру проекту із залученням приватного сектору, яка задовольняє правовим, технічним та фінансовим параметрам транзакції, та відповідає цілям та стратегічним пріоритетам Міста

  ⫸ Рекомендували стратегію реалізації та строки проведення конкурсу, підготовлені згідно з Директивами ЄС та застосовними законами Сербії

  ⫸ Підготували конкурсну документацію

Часові рамки проекту охоплювали

– етап підготовки проекту (1 квартал 2015 – 2 половина 2015 року)

– етап проведення конкурсу (конкурентного діалогу) (1 квартал 2016 – вересень 2019 року)

– фінансове закриття (вересень 2019 року)

– етап будівництва (жовтень 2019 року – 2 квартал 2023 року)

На етапі підготовки проекту Міжнародна фінансова корпорація (IFC) привнесла експертні знання, ресурси та доступ до ринку приватного сектору, в тому числі, розробила високоякісну юридичну документацію, технічні специфікації, комерційну структуру, щоб зробити проект життєздатним, а також забезпечила застосування до проекту суворих соціально-екологічних політик та стандартів (англ. E&S Standards).

На етапі конкурсу з визначення приватного партнера, який відбувся в формі конкурентного діалогу, Міжнародна фінансова корпорація (IFC) здійснювала маркетинг проекту та Сербії як нового перспективного ринку для життєздатних ДПП; створила конкурсний процес та умови, які б привабили конкурентні пропозиції від потенційних інвесторів найвищого класу (було отримано 11 пропозицій на кваліфікацію).

Наразі Міжнародна фінансова корпорація (IFC) забезпечує фінансування для проекту та продовжує консультувати Місто в процесах управління договором ДПП.

Завершився воркшоп обговоренням нових  можливостей  для  державно-приватного  партнерства  у  секторі  поводження  з твердими  побутовими  відходами в Україні; корисних  підходів  до  конкурсної  процедури  та  фінансового  структурування проектів ДПП у цьому секторі;   досвіду  країн,  що  розвиваються,  порівняно  з  розвиненими  країнами  ЄС; а також обговоренням ключових викликів зазначеного проекту в Белграді.