Представники Агенції ДПП взяли участь у 7-му Міжнародному форумі ЄЕК ООН з питань державно-приватного партнерства

Представники Агенції ДПП взяли участь у 7-му Міжнародному форумі ЄЕК ООН з питань державно-приватного партнерства. Гібридний захід – з особистою та онлайн-участю – відбувся в Афінах (Греція) з 3 по 5 травня 2023 року та був організований ЄЕК ООН у координації з муніципалітетом Афін та за підтримки уряду Греції.

На тлі триваючої надзвичайної кліматичної ситуації, війни в Україні та тривалих наслідків пандемії COVID-19, впровадження стійкої інфраструктури, яка є зеленою, круговою/циркулярною, інклюзивною, стійкою, фіскально стійкою та високоякісною, коли люди є основними бенефіціарами, зараз, як ніколи, важливо реалізувати Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року (англ. 2030 Agenda for Sustainable Development) і Цілі сталого розвитку (ЦСР). Через неспроможність глобальної фінансової системи ефективно пом’якшити наслідки поточних глобальних полікриз існує нагальна потреба у значному збільшенні фінансування для сталого розвитку.

7-й Міжнародний форум ЄЕК ООН з питань державно-приватного партнерства розглядав низку поточних і нових проблем та можливостей на глобальному, національному та міському рівнях, зосереджуючись головним чином на важливому зв’язку зелених і цифрових трансформацій у ДПП та інфраструктурних проектах, які сприяють досягненню цілей сталого розвитку (ЦСР). На Форумі було висвітлено, як ряд поточних глобальних проблем можна вирішити за допомогою «ДПП для досягнення ЦСР» (англ. PPPs for the SDGs) у таких сферах: 

• стійкі ДПП для післявоєнної відбудови та відновлення економіки; 
• перехід до економіки замкнутого циклу/циркулярної економіки; 
• зелені ДПП; і
• розширення прав і можливостей жінок.

У більше ніж 30 сесіях форуму взяли участь більше 500 експертів та практиків ДПП з широкого спектра секторів та індустрій з більше 80 країн світу, чий внесок у дискусію підкреслив роль ДПП для досягнення ЦСР» (англ. PPPs for the SDGs) з впровадження сталих інфраструктурних проектів задля створення цінності для людей і планети.

3 травня перша Політична дискусія на високому рівні була присвячена ДПП для досягнення ЦСР як каталізатори цифрової та зеленої трансформації на підтримку сталого розвитку, економічного відновлення та відбудови.

Спікери обговорювали питання:

• якою мірою ДПП можна використовувати для прискорення відновлення життєво важливої стійкої інфраструктури після війни та після стихійних лих?
• як ДПП для досягнення ЦСР можуть отримати вигоду від цифрової та зеленої трансформації? 
• які конкретні заходи можуть бути вжиті, щоб компенсувати складні ринкові умови, з якими стикаються країни з низьким і середнім рівнем доходу, щоб отримати доступ до сталого фінансування для своїх інфраструктурних потреб?

Пані Мехіта Фанні, менеджер відділу ДПП в Європі Міжнародної фінансової корпорації (IFC),  підкреслила важливість актуалізації зусиль на глобальному рівні для прискорення прогресу в напрямку сталого розвитку, економічного відновлення та реконструкції, а також відзначила важливу роль агенцій розвитку, міжнародних фінансових організацій (МФО) та інституцій фінансування розвитку (англ. development finance institutions, DFIs), зокрема міжнародних банків розвитку. Так, зокрема, міжнародні фінансові організації (МФО) та інституції фінансування розвитку (DFIs) мають допомогами публічному сектору, надавати підтримку урядам для підготовки до реалізації ДПП для досягнення ЦСР, сприяння сталому розвитку, економічному відновленню та відбудові.

Пані Мехіта Фанні підкреслила, що загалом «стійкість» це не тільки про стійкість до змін клімату, це й про інклюзивність, й про стійку/сильну кооперацію всіх зацікавлених сторін. 

«Світ є глобальним — усі ДПП відіграють важливу роль у розвитку глобальної економіки…..Публічному сектору потрібно тісно співпрацювати з приватним сектором……тому публічний сектор, який покращив свою економічну ефективність, має стимулювати приватний сектор до розробки й впровадження ДПП, які сприятимуть економічному зростанню»

Пан Зіад-Олександер Хайєк, президент Міжнародної асоціації підрозділів та спеціалістів ДПП (WAPPP), наголосив на питаннях необхідності аналізу поточного дефіциту фінансування та 

причин, чому частка проектів ДПП у загальній структурі фінансування проектів така не висока. Пан Зіад-Олександер Хайєк підкреслив, що дуже важливо підвищувати інституційну спроможність публічного сектора й залучати консультантів для підготовки й якісного структурування проектів ДПП. Також важливою є наявність та/або розбудова локальних ринків капіталу в країнах.

Пані Хельга Ван Пер, юрист, посередник і незалежний член правління, акцентувала увагу присутніх на перевагах програмного підходу до ДПП, порівняно з впровадженням окремих непов’язаних проектів; важливості формування переліку проектів ДПП (англ. PPP project pipeline) для забезпечення уваги приватного сектору та міжнародних фінансових організацій (МФО) та інституцій фінансування розвитку (DFIs), у т.ч. міжнародних банків розвитку.

«Війни та природні катаклізми жахливі, але вони також пропонують можливості для відбудови за принципом «краще, було ніж» (англ. «build-back-better») 

Одним із визначних моментів цього року стала «Нагорода за ДПП та інфраструктуру ЄЕК ООН 2023», де змагалися ДПП та інфраструктурні проекти, які демонструють елементи проектування, будівництва та експлуатації, що відповідають ЦСР. Міжнародне журі відібрало низку проектів із сильним наголосом на їхньому внеску в програму економіки замкнутого циклу/циркулярної економіки. Відібрані проекти оцінювали за допомогою Системи оцінки та рейтингу ДПП та інфраструктури ЄЕК ООН (англ. PIERS): Методологія оцінки ДПП для досягнення ЦСР – інструмент самооцінки екологічного, соціального та корпоративного управління (англ. environment-social-governance (ESG)), доступний урядам та іншим зацікавленим сторонам – для оцінки їх відповідності економіці замкнутого циклу/циркулярній економіці та керівним принципам ЄЕК ООН щодо «ДПП для досягнення ЦСР» і досягнення п’яти конкретних результатів (англ. outcomes) таких ДПП, а саме:

1. Розширення доступу до основних послуг і зменшення соціальної нерівності та несправедливості.
2. Підвищення економічної ефективності (включаючи розширення прав і можливостей жінок) і фіскальної стійкості проектів.
3. Підвищення стійкості проектів і турботи про навколишнє середовище.
4. Сприяння відтворюванню/тиражуванню та розвитку подальших проектів.
5. Повне залучення до проектів усіх зацікавлених сторін.

Отже, цього року увага зосереджена на внеску ДПП та інфраструктурних проектів у програму циклічної економіки (скорочення використання первинних матеріалів, повторне використання існуючих ресурсів, ремонт існуючих продуктів, відновлення активів, переробка компонентів та відновлення енергії з неперероблювальних відходів, зберігаючи при цьому локальний підхід і відновлюючи природні системи, де це можливо). Проекти, представлені на форумі 3 травня, були відібрані міжнародним журі з-поміж 70 проектів, поданих до секретаріату ЄЕК ООН.

Проекти, які виділяються в окремих елементах підходу ДПП для досягнення ЦСР:

• Аргентина: сільські дороги Кордови («Залучення зацікавлених сторін»). Проект управляється Consorcio Caminero Único, що складається з 4 представників сільських організацій та 2 представників провінції. Проект є масштабованим та реплікованим, а зацікавлені сторони беруть участь у підготовці, розвитку та експлуатаційних етапах проекту.

• Німеччина: автострада А6 («Екологічна сталість і стійкість»). Проект розроблено з урахуванням тенденцій сталого розвитку: інноваційний асфальт (може бути утилізований), сучасні енергосистеми для живлення депо обслуговування, стимули для зменшення використання дизельного палива, розумна інфраструктура та штучний інтелект для покращеного запису умов дороги.

• Греція: реабілітація іригаційних систем провінції Кардітса («Екологічна сталість та стійкість»). Проект буде реалізовуватись за моделлю ДПП на основі платежів за доступність (англ. Availability-based PPP model). Проект буде фінансуватися за рахунок приватних коштів та коштів ЄС, а уряд буде брати участь у фінансуванні проекту за рахунок Фонду відновлення та стійкості (RRF).

• Індія: надземна система метро в Пуні («Доступ і справедливість, а також екологічна сталість і стійкість»). Проект передбачає будівництво 23,3 км підвісної лінії метро з 23 станціями, яка з’єднає Hinjewadi з центром міста Shivajinagar. Концесійний договір на 35 років і 4 місяці підписано 21 вересня 2019 року.

• Литва: реконструкція школи («Екологічна сталість і стійкість, а також відтворюваність/тиражування). Проект реалізований у трьох містах в районі Каунаса для забезпечення додаткового доступу до освіти для 540 дітей, оновлення інфраструктури освіти та підвищення доступності соціальних послуг в регіоні. Договір ДПП тривав 15 років, з 2-ма роками на проектування та будівництво, та 13-ма роками на експлуатацію та обслуговування. Проект зменшив викиди CO2 та підвищив енергоефективність старих будівель з класу G до класу A, тоді як недавно збудовані прилеглі школи відповідають стандарту будівництва майже нульових викидів (NZEB) з енергоефективністю класу A ++.

•  Малі: Національний парк Малі («Відтворюваність/тиражування»). Проект мав на меті створення відкритого і зеленого простору площею 103 гектари для понад 2,5 мільйона жителів Бамако. Приватним партнером став трест Ага Хана, а публічним партнером є уряд Малі. Проект досяг фінансової та економічної автономії через десять років після відкриття Національного парку Малі для громадськості; проект генерує грошові потоки через плату від користувачів за вхідні квитки та через плату від підприємств, які використовують соціальні, економічні, культурні та дозвіллєві заклади парку.

Фіналісти нагороди за ДПП та інфраструктуру ЄЕК ООН 2023 (в алфавітному порядку за країнами):

• Бразилія: Novo Socioeducativo (Центри ювенальної юстиції). Це масштабний проект, який передбачає створення центрів роботи з неповнолітніми правопорушниками на умовах ДПП. Пропонується модель здійснення ДПП, у якій приватний партнер відповідатиме за будівництво, експлуатацію, обслуговування та надання послуг (забезпечуючи повноцінний соціальний супровід та реабілітацію неповнолітніх правопорушників, а також знижуючи ризик повторного скоєння злочинів). Проект фінансуватиметься за рахунок приватних інвестицій, водночас Федеральний уряд (забезпечить певний внесок капіталу для здійснення капіталовкадень); Національний банк розвитку (англ. Brazilian Development Bank – BNDES, BNDES) та/або фінансові установи (нададуть довгострокове кредитування) і уряди штатів (платіж за доступність/плату експлуатаційну готовність). Очікуваний рівень капіталовкаладень – від 8,9 до 10,4 млн. дол. США. Проект спрямований на надання молоді кращої якості послуг ювенальної юстиції протягом довгострокового контракту (30 років), відкриваючи нові вікна можливостей для вразливої молоді, щоб розірвати траєкторію порушення та реінтегруватися в суспільство (30 годин на тиждень шкільних занять, професійна кваліфікація, орієнтована на роботу майбутнього та профорієнтація, партнерські відносини з університетами, установами та компаніями, подальше спостереження з боку команди та гранти на фінансову підтримку після утримання під вартою тощо).

• Непал: Waste-to-Energy (завод з перетворення відходів на енергію) у Дхарані. Це інтегрований проект з перетворення відходів на енергію (WtE), який ставить стійкість в основу управління твердими побутовими відходами (ТПВ). Державним партнером виступає Центр сприяння альтернативній енергетиці (AEPC) під керівництвом Міністерства енергетики, водних ресурсів та іригації Непалу та муніципалітет міста Дхаран (Dharan Sub-Metropolitan City, DSMC). Відповідно до 20-річного концесійного договору завданням AEPC було надання технічної та фінансової допомоги (у формі гранту на основі ефективності (англ. Performance-based grant), наданого спільно зі Світовим банком) з періодичним забезпеченням якості та послугами моніторингу впливу. Муніципалітет відповідав за координацію з відповідними органами влади щодо вимог до інфраструктури, включаючи дорогу, воду та електрику для проекту. Муніципалітет також збирає та доставляє відходи на завод WtE протягом перших 5 років періоду концесії та управляє сміттєзвалищем, одночасно відіграючи провідну роль у координації з місцевими громадами для пом’якшення будь-яких соціальних та екологічних ризиків, якщо такі є. Завданням приватного партнера було здійснення проектування, будівництва, фінансування, експлуатації, володіння та передача (DBFOOT) об’єкту концесії в кінці строку дії договору. Початок концесійної діяльності – у січні 2022 року.

• Словенія: енергетична модернізація будівель у Любляні. Проект передбачає модернізацію будівель, встановлення енергоефективних систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, а також заміну світлового обладнання на більш енергоефективне тощо. Місто Любляна – як енергетичний менеджер, – виступило публічним партнером. Фінансова концепція проекту базується на підході ДПП у сфері енергоефективних контрактів (англ. Energy Performance Contracting, EPC). EPC — це форма креативного фінансування капітальних покращень, яка дозволяє фінансувати модернізацію енергоресурсів за рахунок скорочення витрат. За контрактом EPC зовнішня організація (Енергосервісна компанія – ESCO) реалізує проект із забезпечення енергоефективності або проект з відновлюваної енергетики та використовує потік доходу від економії коштів або виробленої відновлюваної енергії для відшкодування витрат на проекту (включаючи витрати на інвестиції). По суті, ЕСКО не отримає свій платіж, якщо проект не забезпечить економію енергії, як очікувалося. Капітальні витрати за проектом були профінансовані: 40–49% грантів – Фонд згуртування ЄС та місто; 60–51% власного та боргового капіталу приватного партнера. Джерела фондування: платежі за доступність – фінансуються за рахунок майбутніх заощаджень. Інноваційними аспектами підходу енергоефективних контрактів EPC є гарантія енергозбереження, що надається державному партнеру, та сплата платежів, пропорційних показникам енергоефективності.

• Іспанія: Endolla Barcelona (Мережа зарядки електромобілів). Головною метою проекту є створення мережі зарядних станцій для електромобілів у всьому місті, щоб зробити електромобільний транспорт більш доступним і привабливим для мешканців та відвідувачів міста Барселона. Проект розпочався в 2016 році за ініціативою міської влади Барселони та за підтримки Європейського Союзу. У рамках проекту встановлено більше 600 зарядних станцій по всьому місту (станом на 2022 рік), зокрема на головних вулицях, парковках, торгових центрах та громадських місцях. Ці зарядні станції забезпечують зарядку для всіх типів електромобілів, включаючи зарядку з високою потужністю, що дозволяє заряджати автомобілі за кілька хвилин. Для забезпечення доступності було розроблено мобільний додаток, який дозволяє користувачам знайти найближчу зарядну станцію та перевірити її доступність. Наразі в околицях міста є 6,5 зарядних точок на квадратний кілометр, одна зарядна точка на кожні 11,4 електромобіля. Таким чином Барселона є другим за величиною містом Європи за кількістю зарядних точок на км² після Стокгольма та четвертим за кількістю точок на жителя після Стокгольма, Ґетеборга та Осло.

• Туреччина: міст Чанаккале 1915 року. Проект включає в себе будівництво моста завдовжки 3,6 км (найдовший підвісний міст у світі по довжині головного прольоту), а разом з під’їзними віадуками – 4,6 км та автомагістралі довжиною 101 км, яка з’єднає місто Чанаккале на заході Туреччини з містом Саврона на Сході. Проект розроблений на підтримку регіонального розвитку та забезпечення більш ефективної транспортної інфраструктури в Туреччині. 18 березня 2022 року міст було введено в експлуатацію, фактично початок експлуатації відбувся на 18 місяців раніше запланованого терміну. Проект отримав 12 міжнародних фінансових нагород завдяки своїй багатогранній структурі фінансування з багатим розмаїттям ресурсів. Акціонерний капітал: чотири спонсори Спільного підприємства надали грошовий капітал для покриття витрат на розробку, закупівлю, будівництво та фінансування на етапі будівництва. Позика на проектне фінансування: довгострокова позика на загальну суму 2,265 мільярда євро надається 25 різними банками з 10 різних країн для покриття витрат на розробку, закупівлі, будівництво та фінансування на етапі будівництва. Тарифи: з користувачів проекту стягується заздалегідь встановлений тариф. Виручка від тарифу компенсує операційні витрати. Гарантія трафіку: Міністерство транспорту та інфраструктури Турецької Республіки гарантує рівень транспортного потоку. Якщо гарантований рівень не досягається, державний партнер компенсує розрив. Дохід від гарантії трафіку покриває обслуговування боргу.

Дискусія за круглим столом цього дня була присвячена темі «Від керівних принципів до законодавчої бази ДПП/концесії: повний спектр основних продуктів ЄЕК ООН та їх вплив на розвиток і впровадження ДПП на підтримку ЦСР». Починаючи з 2015 року, програма ДПП ЄЕК ООН розробила підхід «ДПП для досягнення ЦСР» (англ. PPPs for the SDGs) — вдосконалену модель ДПП, розроблену для реалізації ЦСР і «відповідності меті». Забезпечуючи цінність для людей і планети, цей підхід спрямований на подолання деяких слабких місць як традиційних (публічних) закупівель, так і деяких моделей ДПП. Щоб забезпечити його впровадження в країнах, ЄЕК ООН розробила та опублікувала кілька політичних документів і практичних інструментів, затверджених державами-членами як стандарти та найкращі практики, кульмінацією яких у 2022 році стали: 

1) Системи оцінки та рейтингу ДПП та інфраструктури ЄЕК ООН (англ. PIERS): Методологія оцінки ДПП для досягнення ЦСР

2) Стандарт «Типовий (модельний) закон про ДПП/концесії».

Наприкінці дня Паралельні сесії були присвячені наступним темам: «Впровадження керівних принципів ЄЕК щодо «ДПП для досягнення ЦСР» для сприяння економіці замкнутого циклу/циркулярній економіці в країнах», «Кліматичне фінансування: готові до фінансування зелених проектів ДПП»,  – та обговоренню за круглим столом окремих прикладів ДПП.

4 травня Політична дискусія була зосереджена на бачені відновлення основної інфраструктури України відповідно до підходу ЄЕК ООН ДПП для досягнення ЦСР. Наслідки війни в Україні спровокували масштабну гуманітарну кризу, яка спустошила життя та зруйнувала життєво важливу інфраструктуру. Зусилля з реконструкції та відновлення вимагатимуть мільярдів доларів, і ДПП відіграватимуть значну роль у об’єднанні ресурсів і досвіду державного та приватного секторів. Одним із основних викликів є підвищення довіри та залучення інтересу інвесторів до ДПП та інфраструктурних проектів,  реалізованих у повній відповідності до Порядку денного сталого розвитку на період до 2030 року (англ. 2030 Agenda for Sustainable Development). Ця політична дискусія стосувалася того, як деякі з інструментів ЄЕК ООН, включаючи PIERS і стандарт підходу нульової терпимості до корупції в закупівлях ДПП (ZTC), можуть зіграти корисну роль для підтримки післявоєнних зусиль України з відновлення своєї основної інфраструктури.

Пан Річард Трелфолл, глобальний керівник відділу інфраструктури, уряду та охорони здоров’я KPMG, дискутував про плюси та мінуси прискорених проектів ДПП з відновлення інфраструктури (сталої, стійкої до змін клімату, інклюзивної, зеленої, кругової/циркулярної).

Пані Анна Юрченко, заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України з питань європейської інтеграції, презентувала основні засади стратегії відбудови інфраструктури в Україні, яка буде базуватись на інноваціях, соціальній  відповідальності, та визначила основні передумови успішного використання ДПП в Україні, зокрема: сильна інституційна спроможність і підтримка міжнародних фінансових організацій (МФО) та інституцій фінансування розвитку (DFIs), у т.ч. міжнародних банків розвитку; гарантії оплати для приватних партнерів; страхування ризиків повторних військових дій; чіткий і послідовний перелік життєздатних проектів; оптимізовані та стандартизовані прозорі процедури відбору інвестора; наявні шаблони конкурсної документації для групи проектів.

Також пані Анна Юрченко розповіла про роль новоствореного Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури України, яке буде відповідати за реалізацію проектів відбудови країни.

12 грудня 2022 року Міжнародна фінансова корпорація (IFC) підписала меморандум з Урядом України про співпрацю та допомогу у структуруванні проектів відбудови та розвитку механізму ДПП в Україні. До допомоги Україні у відборі проектів та пошуку джерел фінансування для їх реалізації була залучена професійна команда експертів із різних галузей. Мінекономіки, як орган, відповідальний за залучення інвестицій та формування політики у сфері ДПП, всіляко підтримує та співпрацює з командою експертів. Також активно залучені Агенція ДПП, Міністерство відновлення, проектний офіс Міністерства відновлення (SPILNO). Пані Анна Юрченко розповіла про роботу з відбору потенційних галузей та проектів ДПП на центральному та місцевому рівнях.

Пан Тоні Боннічі, ЄЕК ООН, розповів про роботу Робочої Групи з питань ДПП Комітету з інновацій, конкурентоспроможності та ДПП ЄЕК ООН (UNECE) та підтримку Уряду України в частині аналізу змін законодавства у сфері ДПП та ідентифікації потенційних проектів ДПП для досягнення ЦСР. Так, зокрема, ключова допомога включала:

• підготовку аналізу прогалин законодавства про ДПП в Україні у відповідності до підходу ЄЕК ООН ДПП для досягнення ЦСР (звіт підготовлений у 2021 році),
• підготовку рекомендацій щодо застосування Методології ЄЕК ООН оцінки ДПП для досягнення ЦСР (англ. PIERS) для підготовки, розробки та фінансування пріоритетних проектів ДПП у післявоєнному відновленні України (відповідне дослідження було підготовлене у грудні 2022 року).

Пан Ніко Гачечіладзе, директор Агенції ДПП, детальніше розповів про зміни в українському законодавстві в сфері ДПП. Сьогодні законотворчий процес у Верховній Раді щодо державно-приватного партнерства триває, незважаючи на всі виклики та труднощі, які принесла війна в Україні. Цілі внесення змін до законодавства у сфері ДПП:

• Повноцінне впровадження проектів за моделлю ДПП на основі платежів за доступність (англ. Availability-based PPP model), у яких державний партнер не перекладає ризик попиту на інвестора, а по-суті оплачує «інфраструктуру в розстрочку». Такі проекти ДПП мають стати ключовими для післявоєнного відновлення України. Зміни передбачатимуть можливість фінансування ДПП за рахунок грантів та фінансування послуг радників за рахунок донорів.
• Впровадження електронної системи торгівлі ДПП відповідно до стандартів ЄС.
• Спрощення й часткова стандартизація процедури підготовки проектів ДПП, які сприяють відбудові української інфраструктури у післявоєнний період, а також нових будівельних проектів, пов’язаних із післявоєнною реструктуризацією економіки.
• Спрощення загальної процедури підготовки проектів ДПП на державному та місцевому рівнях (для проектів вартістю до 5 мільйонів євро).
• Системне вдосконалення механізму ДПП на основі досвіду, отриманого під час підготовки та впровадження пілотних проектів у портовому, автомобільному, залізничному та аеропортовому секторах, та відповідно до Директиви ЄС.

У поточній редакції законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів про ДПП відображає рекомендації ЄЕК ООН для Уряду України, які були надані протягом останніх трьох років у рамках допомоги ЄЕК ООН для приведення ДПП в Україні у відповідність до ЦСР. Узгодження ДПП із ЦСР має вирішальне значення на етапі реконструкції та відновлення та гарантує, що процес відбору та оцінки ДПП повністю відображатиме цілі сталого розвитку України.

Щоб зберегти інтерес інвесторів до програми відбудови, важливо доповнити запропоновану прискорену процедуру для проектів ДПП з відновлення інфраструктури та економіки випробуваними інструментами, які можуть збагатити підготовку ДПП та інфраструктурних проектів, гарантуючи, що проекти є не тільки економічно життєздатними, але й екологічно сталими, інклюзивними і повністю узгодженими з ЦСР. 

«Методологія оцінки ДПП для досягнення ЦСР, розроблена ЄЕК ООН, може зіграти таку корисну роль: служити мостом між запропонованою прискореною процедурою в Україні та довірою інвесторів до проектів»

Продовження співпраці з секретаріатом ЄЕК ООН для впровадження Методології ЄЕК ООН оцінки ДПП для досягнення ЦСР (англ. PIERS) в Україні передбачатиме оцінку як мінімум трьох пілотних проектів відбудови та відновлення в Україні за допомогою Системи оцінки та рейтингу ДПП та інфраструктури ЄЕК ООН (англ. PIERS) та організацію навчального заходу для ключових зацікавлених сторін й потенційних ініціаторів проектів ДПП з публічного сектору з метою обговорення питань: «Якою мірою ці проекти впроваджують підхід ДПП для досягнення ЦСР?», «Як оцінка проектів відбудови та відновлення сприятиме залученню інвесторів, підвищенню їх довіри?».

Також пан Ніко Гачечіладзе розповів про те, що Мінекономіки разом з партнерами розробляє архітектуру страхування воєнних ризиків, зокрема в частині страхування інвестицій. Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (MIGA), що належить до групи Світового банку, вже розглядає заявки від іноземних інвесторів щодо покриття інвестиційних ризиків. Уряд Японії нещодавно оголосив, що країна вже внесла перший транш до Трастового Фонду в розмірі 23 млн. дол. США для покриття воєнних ризиків при інвестуванні в Україну. На сьогодні ряд експортно-кредитних агентств (ЕКА), зокрема британська та німецька ЕКА, демонструють проактивну позицію і вже готові забезпечити страхування своїх інвесторів. Також Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) отримала спеціальний мандат і підтримує не лише американські компанії, але й будь-яких інвесторів, які готові інвестувати в Україну.

Пан Жако Сіллєрс, постійний представник ПРООН в Україні, наголосив на тому як важливі національне лідерство та чітка стратегія відбудови й реалізації Національного плану відновлення. Такий план має бути зрозумілим, чітким, прозорим й доступним для потенційних інвесторів. 

Пан Девід Бакстер, головний радник ДПП Міжнародного центру сталої стійкості, підкреслив, що станом на березень 2023 року, згідно з оновленим звітом Світового банку – Швидка оцінка збитків і потреб (RDNA2) – вартість відновлення України буде близькою до 411 мільярдів доларів США: 92 мільярди доларів США піде на транспорт і 69 мільярдів доларів США на житло. 

Ключові тези виступу пана Девіда Бакстера:

• Реконструкція буде масштабною – багаторічною – багатогалузевою.
• Існує потреба відійти від філантропії/грантової підтримки до стислих, значущих довгострокових ДПП.
• ДПП потрібно розглядати більше, ніж механізм закупівель – їх також слід розглядати як інструмент досягнення ЦСР.
• Існує потреба встановити конкретні сталі та стійкі ключові показники ефективності (KPI), які підтверджують ефективність використання коштів (англ. Value-for-Money), а також комерційну та економічну життєздатність.
• Зусилля вимагають координації на національному рівні – між Агенцією ДПП та галузевими міністерствами та галузевими відомствами – потрібно встановлювати пріоритети та сформулювати їх у національному переліку проектів ДПП (англ. PPP project pipeline).
• Необхідно проявляти надзвичайну обережність і належну обачність з проектами приватної ініціативи, яким не можна дозволяти обходити процедури конкурентних та прозорих закупівель.
• Існує потреба в координаційному донорському органі для ефективного використання донорської допомоги.
• Ті, хто впроваджує ДПП, повинні працювати над сприйняттям – особливо щодо спадщини корупції.

Більш детальні рекомендації, сформульовані паном Девідом Бакстером на підставі власних професійних спостережень, доступні за посиланням.

Пані Мехіта Фанні, менеджер відділу ДПП в Європі Міжнародної фінансової корпорації (IFC),  відзначила важливість координації всієї підтримки ДПП та інфраструктурних проектів, у т.ч. донорської, щоб забезпечити швидку відбудову. Також важливим питанням, на думку пані Мехіти Фанні, є фінансове структурування й пошук найкращого (оптимального) поєднання джерел державного фінансування, донорського фінансування й залученого приватного фінансування.

Окремо менеджер IFC акцентувала увагу  на можливості прискорення впровадження проектів ДПП (наприклад, щодо об’єктів соціальної інфраструктури (шкіл, лікарень, дитячих садочків)) за рахунок сприяння відтворюванню/тиражуванню у різних муніципалітетах.

Пані Мехіта Фанні підкреслила, що міжнародна спільнота бачить інтерес до проектів в Україні з боку інвесторів, водночас всі потенційні інвестори потребують гарантій, страхування ризиків тощо. Зараз не можливо застосовувати підхід «business as usual», саме тому Міжнародна фінансова корпорація (IFC) надає підтримку Уряду України в якості стратегічного радника та буде продовжувати підтримку країни.

Пан Маркос Мартінес, керівник відділу ДПП Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) розповів про досвід інвестування в Україні: ЄБРР є одним із головних інвесторів в Україні; до початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну – ЄБРР інвестував понад 1 млрд. євро на рік; всього в Україні реалізовано 532 проекти. ЄБРР погодився виділити до 3 мільярдів протягом 2022-2023 років, щоб допомогти українському бізнесу та економіці продовжувати функціонувати. 

Пан Маркос Мартінес підкреслив, що ДПП є механізмом для середньострокового планування проектів розбудови інфраструктури, цей механізм не може вирішити проблеми термінової відбудови критичної інфраструктури.

Отже, загальні висновки цієї політичної дискусії:

• ДПП відіграватиме важливу роль у відбудові України, що дозволить державному та приватному секторам використовувати свої ресурси.
• Україні необхідно створити реальний і пріоритезований перелік проектів ДПП (англ. PPP project pipeline).
• Ініціативи ДПП в Україні повинні бути зосереджені на довгострокових результатах, що створюють кращу стійку та стабільну інфраструктуру.
• Розвиток інституційної спроможності та перегляд української законодавчої бази (сприятливе середовище) мають вирішальне значення для забезпечення безперешкодної стратегії закупівель на умовах ДПП.
• Потрібно керувати сприйняттям того, що відбувається в Україні.
• Процедури визначення приватних партнерів мають бути прозорими та конкурентними.

Друга Політична дискусія цього дня була присвячена питанням залучення сталих інвестицій у стійкі проекти відновлення та реконструкції. У контексті після стихійних лих і війни, особливо після руйнівного землетрусу в Туреччині та Сирії, відновлення стійкої інфраструктури є пріоритетом, який вимагає мобілізації колосальних фінансових ресурсів. ДПП можуть бути важливим механізмом фінансування шляхом мобілізації приватного фінансування на розвиток інфраструктури. Однак завдання полягає в тому, щоб прискорити реалізацію проектів ДПП, одночасно забезпечуючи, щоб проекти були стійкими, високоякісними та повністю узгоджувалися з ЦСР.

Доктор Еюп Вурал Айдін, Голова Стамбульського Центру досконалості ДПП, розповів про ДПП як рішення для управління кризою на прикладі катастрофи в Туреччині та стратегії управління ризиками катастрофи на стадії до та після катастрофи. 3 місяці тому Туреччина пережила руйнівний землетрус та для відновлення зруйнованої інфраструктури для відновлення необхідне залучення багатьох зацікавлених сторін. Модель ДПП є обов’язковою для стратегії управління ризиками стихійних лих, яка складається з етапів до стихійного лиха (пом’якшення наслідків і готовність) і після стихійного лиха (втручання та відновлення). Доктор Еюп Вурал Айдін продемонстрував на прикладі комплексної відбудови району Мацумото в Кобе після великого землетрусу Ханшін-Аваджі в Японії, який стався у 1995 році, – наскільки ДПП може бути ефективним у процесах відбудови.

Окрема сесія була присвячена темі «Сприяння економічному відновленню та планування післявоєнної відбудови в Харкові та Миколаєві за допомогою інноваційних цифрових інструментів та ДПП». З квітня 2022 року на запит Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України ЄЕК ООН координує ініціативи UN4Kharkiv та UN4Mykolaiv, які підтримують підготовку Планів комплексної реабілітації населених пунктів (територій) цих двох міст в Україні.

Пані Ольга Дем’яненко, директор Департаменту по взаємодії з міжнародними агенціями та фінансовими установами Харківської міської ради, розповіла детальніше про ініціативу UN4Kharkiv. Результатом стане розвиток:

1. Бачення Генерального плану міста Харків. Генеральний план розробляється під керівництвом та за значного експертного внеску Фонду Нормана Фостера (англ. Norman Foster Foundation) на безоплатній основі («on pro bono basis»). До роботи над Генеральним планом міста залучені також архітектори, урбаністи та історики українського міста. Наразі команда опрацьовує карту ушкоджень міста – актуальна карта доступна онлайн.

2. Доопрацьований проект національного рамкового плану комплексного відновлення населених пунктів (територій) та відповідні супровідні документи до проекту плану.

3. Пропозиція щодо створення механізму фінансування міських інфраструктурних проектів та перелік потенційних донорів для підтримки міських проектів в Україні.

Щоб підтримати розробку генерального плану реконструкції, ЄЕК ООН створила робочу групу UN4Kharkiv, до складу якої зараз входять понад 16 агентств ООН та міжнародних організацій. Через Цільову групу ЄЕК ООН відіграє роль партнера, об’єднуючи міжнародні організації, найкращих професіоналів у світі архітектури, планування та інженерії, а також міст.

Пані Ольга Дем’яненко наголосила, що залучення бізнесу є дуже важливим для відбудови та загальної підтримки мешканців Харкова.

Пан Дмитро Фалько, секретар Миколаївської міської ради,  презентував Геоінформаційну систему міста Миколаїв. Миколаївська міська рада і до повномасштабного вторгнення вже опрацьовувала геоінформаційну систему міста та планувала перебудову міста, враховуючи нові реалії й точки зростання економіки. Загалом Геоінформаційна системи міста являє собою карту міста з високою деталізацією, на яку накладені різні “шари” з потрібною інформацією (включно з інформацією про інженерні мережі; контейнери для сміття; земельні ділянки та ін.); після руйнувань внаслідок повномасштабного вторгнення росії, за фінансової підтримки Європейської антикорупційної ініціативи, на цю карту нанесли 2 додаткові шари — (1) інформація про пошкодження об’єктів та (2) оцінка економічних збитків.

Наразі за підтримки ЄЕК ООН в рамках ініціативи UN4Mykolaiv розробляється новий Генеральний план міста Миколаїв (за участі One Works  – міжнародної дизайнерської компанії в Мілані, Італія) – для того, щоб вібудувати місто за принципом «краще, було ніж» (англ. «build-back-better»). Генеральний план розробляється в тісній співпраці з українськими архітекторами та експертами.

В рамках розробки загального Генерального плану міста також наразі здійснюється розробка концептуальних дизайнів перших п’яти пілотних проектів, серед яких можливими для реалізації на умовах ДПП є наступні проекти:

• будівництво житлового мікро-району,
• реконструкція першої української гімназії,
• реконструкція зелених зон та міського парку.

Крім того залучення приватного сектора пропонується в рамках реалізації проекту індустріального парку (площею 92 га), що у т.ч. дозволить створити нові робочі місця.

Пан Альберто Сендоя та пан Дієго Лопес Урручі з Фонду Нормана Фостера розповіли про процес розробки нового генплану Харкова та про те, як ДПП й інноваційні цифрові інструменти можуть допомогти у його втілені.

Пані  Ана Паес, програмний менеджер One Works, розповіла детальніше про геоінформаційну систему міста Миколаїв, про аналіз даних для нанесення нових шарів, зокрема даних про оцінку пошкоджень об’єктів, й пропозиції щодо відновлення об’єктів. Так, вся територія міста була проаналізована – квадрат за квадратом – у тому числи з точки зору  доступності інфраструктури для мешканців, громадського транспорту і т.п. Це дозволило підготувати пропозиції для нового генплану й детального планування окремих територій.

І наприкінці сесії Вадим Лисенко, координатор проекту MineFree Ukraine App, презентував розроблений волонтерами благодійної швейцарської організації Free Ukraine (Вільна Україна) за підтримки Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) мобільний додаток MineFree Mobile Civilian Safety. Призначення додатку – підвищення рівня захисту цивільного населення від небезпечних вибухових пристроїв, можливість повідомлення про виявлення боєприпасів та інформування про території, які несуть потенційну загрозу для населення.

Інші Паралельні сесії цього дня були присвячені наступним темам: «Зелені та стійкі ДПП для досягнення ЦСР», «ДПП для міст: роль ДПП у добровільних місцевих перевірках на основі досвіду Японії та інших країн», – та обговоренню за круглим столом окремих прикладів ДПП.

Окремий захід цього дня був організований Ініціативою Сталої Інфраструктури (Sustainable Infrastructure Foundation) та присвячений багатосторонній платформі для підготовки та управління проектами сталого розвитку інфраструктури  – SOURCE. Для посилення в Україні технічного потенціалу у сфері підготовки та управління проектами ДПП здійснюється інтеграція платформи SOURCE та її адаптація до українського контексту. Очікується, що після прийняття законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів про ДПП  буде розпочата наступна фаза інтеграції платформи, у т.ч. в частині  підготовки та управління проектами ДПП з відбудови інфраструктури та відновлення економіки.

Дві наступні Політичні дискусії цього дня були присвячені досвіду Греції у впроваджені ДПП для досягнення ЦСР та пріоритетам стійкої інфраструктури в Афінах. Зокрема, обговорювалась роль грецького підрозділу ДПП у встановленні загальної політики сталого розвитку та в координації реалізації інфраструктурних проектів, спрямованих на сталість, та роль окремих муніципалітетів для забезпечення відповідності інфраструктурних проектів ЦСР.

5 травня Дискусія на високому рівні була зосереджена на питаннях цифрових та екологічних трансформацій в ДПП для досягнення ЦСР.

У рамках дискусії було представлено, як цифрові рішення та технології можуть у багатьох відношеннях підвищити результативність, ефективність та сталість проектів ДПП для досягнення ЦСР.

Ключові питання, які обговорювали спікери: 

• Як взаємодіють зелені та цифрові трансформації?
• Наскільки вони стосуються процесу ДПП?
• Які їхні виклики?

Також під час дискусії обговорювався вплив Інтернету, даних, штучного інтелекту та інших трансформаційних технологій на досягнення ЦСР.

Пані Ебру Оздемір, голова правління групи компаній Limak, відмітила, що за даними ООН, до 2030 року для досягнення ЦСР у всьому світі необхідно від 5 до 7 трильйонів доларів США на рік, відповідальність за які лежить не лише на урядах. 

В рамках наступної Політичної дискусії спікери обговорювали питання покращення впровадження ДПП через цифрову трансформацію. Проекти ДПП є достатньо складними і трудомісткими, а нові цифрові технології та рішення можуть допомогти оптимізувати життєві цикли проектів ДПП, особливо етапи ідентифікації та підготовки. Учасники дискусії обговорювали можливості вдосконалення кожного етапу життєвого циклу проекту ДПП, від етапів до конкурсу і закінчуючи конкурсом з визначення приватного партнера, використовуючи дані, інформаційні технології та інші цифрові підходи, які можуть доповнювати традиційні інструменти. Було також обговорено, як можна використовувати цифрову трансформацію за допомогою підходу ДПП для досягнення ЦСР, щоб найкращим чином сприяти розвитку стійких і зелених цифрових екосистем. При цьому цифровізація включатиме й інструменти фінансування, й розвиток цифрової інфраструктури, у т.ч. цифрових платформ, необхідних для підготовки до реалізації проектів ДПП у цифровому середовищі. 

Окрема Політична дискусія стосувалась ДПП у цифровій інфраструктурі: телемедицина та інші цифрові публічні послуги. Доступ до ключових публічних/суспільно значущих послуг залишається проблемою для мільйонів громадян у багатьох країнах із низьким і середнім рівнем доходу. Однак інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) можуть забезпечити доступ до ключових публічних/ суспільно значущих послуг і прискорити ДПП та інфраструктурні проекти. Пандемія COVID-19 пришвидшила темпи розвитку передових цифрових та ІКТ-рішень у багатьох галузях, зокрема в охороні здоров’я. Ці досягнення полегшили постійний доступ до критично важливих послуг, навіть попри заходи соціального дистанціювання, і запропонували цінні уроки, які можна застосувати для сприяння досягненню ЦСР. В рамках цієї політичної дискусії учасники обговорювали як ІКТ можуть сприяти та прискорювати стійкі та економічно ефективні рішення в проектах ДПП, тим самим покращуючи доступ до громадської інфраструктури й до якісних публічних/суспільно значущих послуг.

Пані Тамара Сунбул, медичний директор відділу клінічної інформатики, зазначила, що ДПП можуть об’єднати досвід і ресурси як публічного, так і приватного секторів, що може допомогти прискорити розгортання цифрової інфраструктури та покращити якість публічних/суспільно значущих послуг. Телемедицина, зокрема, стала критичною сферою для ДПП у цифровій інфраструктурі. Пандемія COVID-19 підкреслила важливість дистанційних медичних послуг, особливо для пацієнтів у віддалених або недостатньо охоплених районах. ДПП можуть допомогти розширити доступ до телемедичних послуг, надаючи пацієнтам доступ до постачальників медичних послуг і медичних ресурсів, не виходячи з дому.

Водночас, в ході дискусії були висловлені й певні занепокоєння щодо потенційних ризиків і викликів, пов’язаних із ДПП у цифровій інфраструктурі. Одне з побоювань полягає в тому, що ДПП можуть надавати пріоритет прибутку над наданням публічних/суспільно значущих послуг, що призводить до нерівного доступу до цифрових публічних/суспільно значущих послуг. Крім того, ДПП вимагають ретельного планування та управління, щоб гарантувати, що вони забезпечують ефективність використання коштів (англ. Value-for-Money), а ризики розподіляються між публічним і приватним секторами у справедливий і прозорий спосіб.

Паралельні сесії цього дня були присвячені наступним темам: «На півшляху до 2030 року: фінансування інфраструктури в ДПП для досягнення ЦСР», «Розширення прав і можливостей жінок у зелених проектах ДПП для ЦСР», «Робота ЄЕК ООН з цифрової трансформації: найкращі практичні посібники», – та обговоренню за круглим столом окремих прикладів ДПП.

Завершився форум Церемонією та врученням сертифікатів та Підсумковою політичною дискусією, в ході якої учасники обговорили важливість об’єднання зусиль з іншими партнерами для підвищення спроможності держав-членів щодо реалізації ДПП для досягнення ЦСР.